Загальна уява про історію

Початок: Варто пояснити дітям, що ця гутірка зможе нам дати уяву про останнє тисячоліття в історії України. 

Можна запитати яка держава існувала 1000 років тому на українській території? Як вона називалася чи яких правителів вони пам’ятають?

Ці питання не потребують більших обговорень, а лишень щоб актуалізувати-пригадати про Київську Русь як вихідну точку з якої і буде гутірка.

Перегляд відео. 3-хвилинний ролик, який демонструє як змінювалася карта Європи за 1000 років.

Варто виділити кілька етапів: 

I. Одразу на початку показуємо територію України, на якій важливо фокусувати увагу. Це відносно легко зважаючи на русло Дніпра, рельєф Криму та моря. Тут також видно територію, що займала Київська Русь (на відео підписано як Kievan Rus)

II. 1240 р. – падіння Києва та захоплення цієї території Золотою ордою. Перед тим видно, як подрібнилася Русь на малі князівства

III. 1340 (орієнтовно) – на Правобережній Україні формувалася Польсько-литовська держава, на Лівому березі досі була влада Орди, а на Півночі – почало формуватися московське князівство

VI. 1500 (орієнтовно) – бачимо існування кримського ханства (Крим та повище степи), бачимо на території московії кілька різних утворень

V. 1654 (на карті показує 1621р.) – створення козацької держави Богдана Хмельницького

VI. середина XVIII століття – захоплення росією Криму

VII. 1918 (на карті показує 1911) – поява Української Держави

VIII. 1991 – створення Української держави в сучасних кордонах

Підсумок: тут даємо дітям нагоду висловитися – що нового дізналися, що їх вразило?

Це питання не передбачає якогось висновку – воно покликане дати нагоду дітям поділитися своїми емоціями.

Після цього переходимо до, власне, грунтовнішої зупинки над періодизацією історією України, але робимо це на простому прикладі – гривнях. 

Демонструємо зображення та проговорюємо різні символи. Ставимо питання і даємо дітям висловити думку.

Одна гривня

Питання: 

1. Як Думаєте, що це за зображення?

Правильна відповідь – первісні гроші на цій території – гривні, так вони виглядали. Звідсіля походить назва сучасних українських грошей. Більше цікавих фактів (для виховника) про гривню ось тут: https://suspilne.media/199298-pro-mene-usim-rozpovila-medsestra-ak-pacientka-z-tuberkulozom-perezila-i-hvorobu-i-buling  

2. Хто це? Чому саме Володимир Великий починає «гривневий ряд», чим він увійшов в історію і чим це важливо для нас, чому на гривнях він підписаний як Володимир «Великий»? 

Очевидно мова про християнство, яке за Володимира стало державною релігією. Мусимо проговорити з дітьми чому важливо є християнізація (і не тільки з точки зору релігійної, але й державної – християнство несло освіту та писемність, етичні правила, вирізняло цивілізовані народи від примітивних суспільств).

3. Що це за символ?

Тризуб – герб України, який ще називають Володимировим тризубом, адже був його символом.  

4. Хто можуть бути ці троє осіб, що зображені поруч Володимира?

Тут зображено послів, які згідно переказів представляли перед Володимиром різні релігії (християнство, мусульманство та іудаїзм), серед яких він обрав християнство.

Аналізуємо-обговорюємо, що зображено на реверсі купюри: 

1. Град Київ

Варто підкреслити, що Київ був столицею цілого «руського» простору. Звідсіля ми часто називаємо «Київська Русь». Тривалий час українці називали себе русичами, русинами  (найдовше це поняття збереглося в Західній Україні. В кінці ХІХ століття тут перейшли на термін «українці» і лише невеличкі групи досі називали себе рутенцями чи русинами). Цю назву привласнити собі москалі у XVIII столітті, коли перейменували московську державу в російську імперію. Так вони не лише запозичили й трансформували давню назву, але й заявили свої претензії на нашу давню історію.

2. Зображення меча, хреста й орнамента володимирських часів створює таку собі тріаду: армія, церква, культура :).

3. Давній Херсонес. 

Слід зауважити, що гривні змінювали свій дизайн і на перших купюрах був зображений на град Володимира у Києві, а давній Херсонес – античне місто в Криму. За однією з легенд саме тут прийняв хрещення князь Володимир. Це також нам нагадує про роль Криму в нашій історії.

Дві гривні

1. Хто зображений на купюрі? Чому називали Мудрий? 

Пояснення пов’язане з укладанням законів, що називалися «Руська Правда», але про це більше говоритимемо, коли розглядатимемо зворотній бік куп’юри.

2. Тризуб Ярослава.

Хоча про тризуб ми згадували, коли говорили про Володимира, але тут зображено різновид тризубів, який використовував Ярослав. Між іншим князь Святослав (дідо Ярослава та батько Володимира) використовував «двозуб».

! «Якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас…» – як ми розуміємо цю цитату?

Аналізуємо-обговорюємо, що зображено на реверсі купюри: 

1. Софійський собор. Чи хтось знає де він знаходиться, чим він відомий?

Це пам’ятка з часі Ярослава Мудрого, яка збережена по-сьогодні. Це головний Собор України. В його стінах відбуваються інагурації президентів, а Софійська площа є однією з головних історичних місць Києва.

2. Руська Правда – що це?

Укладені Ярославом Мудрим закони. На цьому прикладі можемо також проговорити – як змінилася держава від батька до сина – бо Ярослав був сином Володимира Великого. Як відбувся поступ лише за одне покоління – що ми отримали протоконституцію і собор, який фактично зберігся до сьогодні.

Щоб завершити з княжою добою – можна перепитати яких ще князів знають чи історії пов’язані з тими періодами («віщий Олег», княгиня Ольга, «Святослав Хоробрий»…)

Пʼять гривень (один слайд)

 1. Можемо перепитати: чому після княжої доби в гривнях далі йде козацька доба? Що знають про козаків? Чому саме Богдан Хмельницький тут зображений? 

Власне тут згадуємо про козацьку державу Богдана Хмельницького, що ми її бачили на «карті тисячоліття».

Пояснюємо дітям, що слово «козак» (з кримсько-татарської) означало «вільна людина». Тобто, ми втратили свою державу і опинилися під чужим пануванням, зокрема в той час польським. І люди, які не корилися свавіллю, втікали в степи, за пороги Дніпра, де творили Запорізьку Січ. 

2. Церква в Суботові.

Зображення церкви в Суботові є символічне для нас – в Суботові не лише народився чи був похований Хмельницький – це був його маєток, який у нього підступом забрали, а внаслідок свавільного нападу – померла дружина.  Це була остання капля, що особисто штовхнула Хмельницького до військового виступу, що перетворилося на велике козацьке повстання внаслідок якого повстала козацька держава. Тобто лише своя держава може гарантувати права для народу, якій проживає на цій території.

3.Козацька зброя та відзнаки, зокрема булава є символом влади, суверенності.

Десять гривень (один слайд)

1. Що відомо про Івана Мазепу? 

! Поруч портрета написано його рядки: «А за віру хоч умріте і вольностей бороніте». Як ми розуміємо ці слова? 

Гетьман Мазепа символізує іншу добу – рубіж XVII-XVIII століть, коли територія України опинилася під владою московського царя і Мазепа організував боротьбу проти нього.  

! Герб гетьмана (поруч цитати)

На Герб просто звертаємо увагу, оскільки до нього ми ще повернемося в одній з наступних гутірок, коли мова буде за «мазепинку». 

2.Успенський собор Києво-Печерської лаври.

Собор є символи епохи Мазепи, «мазепинського» чи «козацького» бароко. Варто згадати, що московський режим настільки ненавидів гетьмана, що щорічно йому читали анафему (прокляття, відлучення від церкви). В 1941 році москалі підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври і вже за незалежності його відбудували. З 2023 року в ньому правлять українською мовою (ПЦУ).

3. Книга, музичний інструмент та свічка символізують знання і культуру (на відміну від московського будяччя, що на задньому фоні).

Двадцять гривень (один слайд)

1.Хто такий Іван Франко, що про нього відомо?

Ключова теза – ми вперше маємо на купюрі не державного діяча, а поета, оскільки втратили свою державність і українство збереглося завдяки народу та інтелектуалам, які могли підтримувати ідею. З одного боку зображено гори – що символізувати українську землю  і сам Франко зображений у народній вишивані та класичному костюмі – він першим поєднав народний одяг із класичним і сам символізує перехід українців від селянської нації до модерної. 

!  Звертаємо увагу на франкові рядки, що написані «драгоманівкою»: «земле моя…». Цей момент цікавий, адже символізує творчий пошук українцями абетки та правопису, то ж тут зустрічаємо літери й латинки.

2. Оперний театр Львова.

З іншого боку зображено інший символ культури – оперний театр, що тепер носить ім’я Соломії Крушельницької – видатної співачки, яка дуже прославилася в Європі, але не могла себе реалізувати в Україні, через відсутність української державності (парадокс – у Львівському театрі їй забороняли виконувати пісні українською).

Пʼятдесят гривень

1. Хто такий Михайло Грушевський? Чому після поета Франка знову йде державна епоха? 

Голова Української Центральної Ради, що проголосила Українську Народну Республіку (1918 року). Можна перепитати – який символ з давнини ми перенесли в сучасність? Очевидно, що мова про тризуб, який, завдяки Грушевському, було затверджено символом УНР.

2. Звертаємо увагу на малюнок біля портрета – козак та напис «Історія України». 

Розказуємо, що він був найвизначнішим українським істориком свого часу. Власне на гривнях зображено обкладинки його книги «Історія України-Руси».

Аналізуємо-обговорюємо, що зображено на реверсі купюри: 

1. Зображення селянки та робітника на гривнях з одного боку вказує, що Українська держава була демократичною («демос» – народ, «кратія» – влада). Що відображено і в назві – Українська Народна Республіка. На відміну від багатьох навіть сучасних держав, у яких вибори формальність, а лідери правлять понад 20 років – в Україні по-сьогодні ми маємо зміну влади і волевиявлення громадян.

Подібні зображення (селянка та робітник) зображені на історичних гривнях 1918 року. 

То ж наша гривня не лише має давнє походження з князівських часів, але й була грошовою одиницею УНР часів Грушевського.

2. Будинок Центральної Ради (будинок вчителя) у Києві. 

Тут свідомо вміщено фото з одного із російських бомбардувань Києва в 2022 році, де ми бачимо автівку, що горить на фоні Будинку Центральної Ради. Це нагадує нам, що війна триває… 

Підсумок: тут варто пустити коло, щоб кожен міг висловитися: Що нового він дізнався? Або ж: що найбільше його вразило? Які нові думки в нього з’явилися? Це дає нагоду дітям відрефлексувати, сформулювати свою думку, почути друзів.

ХТО ПІДГОТУВАВ

Святослав Липовецький

Член СУМ в Україні з 1996.

Заступник Голови Світової Управи СУМ (з 2022).
Очолював СУМ в Україні (2007-2009), Крайову виховну раду (2021-2023).

Таборував чи організовував табори в Україні, Німеччині, Бельгії, Іспанії, США та Австралії.